Досить часто в господарській діяльності трапляються випадки коли однією із сторін договору найму транспортного засобу виступає фізична особа – підприємець. Здавалося б нічого незвичайного немає, але коли ми дивимось на положення ч. 2 ст. 799 Цивільного кодексу України, одразу ж виникає питання: «а чи не потрібно договір посвідчувати нотаріально?». І коли за відповідним роз’ясненням звертаємось до нотаріусів то стандартно чуємо відповідь: «однозначно потрібно», що й недивно зважаючи на джерела їх доходу. А як правильно бути суб’єктам господарювання?

Питання нотаріального посвідчення договору оренди транспортного засобу, укладеного за участю фізичної особи – підприємця, полягає у співвідношенні Господарського й Цивільного кодексів.

З однієї сторони, ЦК України встановлює обов’язок нотаріального посвідчення такого договору (ч. 2 ст. 799 ЦК України), з іншої сторони ГК України не містить вимог щодо нотаріального посвідчення договорів оренди транспортних засобів, укладених у сфері господарювання (§ 5 гл. 30 ГК України).

Дискусії на цю тему могли б ще довго тривати, однак крапку в даному питанні поставив Верховний Суд України в рішенні від 18.12.2012 р. по справі № 14/5025/1982/11, зазначивши, що договір оренди транспортних засобів укладений між фізичними особами – підприємцями чи фізичною особою – підприємцем та юридичною особою є правомочним і не потребує додаткового нотаріального посвідчення, оскільки дані суб’єкти здійснюють свою діяльність з метою одержання прибутку та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Положення частини другої статті 799 ЦК України на думку Верховного Суду України не можуть бути застосовані до даних правовідносин, оскільки поняття фізичної особи-підприємця та юридичної особи у цих правовідносинах є однаковими.

Василь Муравка, директор Юридичної компанії «Такс Груп»