Четверг, 25.04.2024, 19:37
Приветствую Вас Гость

Торгово - промышленный портал

 "Промтехснаб"

Главная » 2013 » Июль » 13 » Можно ли использовать отрицательное значение по НДС в счет погашения налогового долга?
13:02
Можно ли использовать отрицательное значение по НДС в счет погашения налогового долга?
Чи можна використати від’ємне значення з ПДВ в рахунок погашення податкового боргу?

Досить часто виникає ситуація, коли підприємство, маючи податковий борг з ПДВ, декларує від’ємне значення. Тобто виникає парадокс: борг фактично є, а по декларації – навпаки, має місце заборгованість бюджету.

Що ж робити в подібних випадках з таким податковим боргом?

Відповідно до п. 200.3 ПКУ при від'ємному значенні різниці між сумою податкового зобов'язання звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу – зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Схожа норма міститься і в Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженому наказом Мінфіну від 25.11.2011 р. № 1492 (далі – Порядок № 1492).

Так, у пп. 4.6.3 цього Порядку зазначено: якщо за результатами поточного звітного періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, тобто заповнено рядок 19 декларації, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні періоди з ПДВ, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу, яка відображається у рядку 20.1 декларації, а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного періоду.

Дане правило стосується лише тих платників ПДВ, які знаходяться на загальній системі оподаткування та подають загальну декларацію. Платники, які перебувають на спеціальному режимі оподаткування, суму такого від’ємного значення зараховують до складу податкового кредиту наступного податкового періоду і відображають її у рядку 20.2 декларації поточного звітного періоду та переносять до рядка 21.1 декларації наступного звітного періоду. Тобто рядок 20.1 у даних деклараціях не заповнюється.

Отже, і ПКУ, і Порядок № 1492 містять норму, якою передбачено погашення податкового боргу з ПДВ, який виник у минулих звітних періодах, від’ємним значенням різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту поточного звітного періоду. Крім того, виходячи з порядку формування податкової декларації, таке зарахування є обов’язковим.

Поки що все просто.

Зупинимось детально на визначенні податкового боргу.

Так, відповідно до пп. 14.1.175 ПКУ податковий борг – сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Тобто податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, за яким минув строк сплати, передбачений ПКУ.

Грошовим зобов'язанням, у свою чергу, є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового та іншого законодавства.

Податкове зобов'язання для цілей розділу V ПКУ – загальна сума ПДВ, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді.

Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) – плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового та іншого законодавства.

Отже, узгоджене грошове зобов’язання – це сума коштів, з якою платник податку погодився та має сплатити до відповідного бюджету у встановлений законодавством строк (незалежно від того, чи то платник її розрахував і задекларував сам, чи то сума розрахована податківцями, чи то взагалі нараховані штрафи та пеня).

Але податковий борг – це сума не сплаченого погодженого зобов’язання у встановлені законодавством строки, яким передбачено строки для сплати самостійно розрахованих та задекларованих платником сум, розрахованих податківцями сум, а також для сплати пені та штрафних санкцій.

Отже, можна вважати, що зараховувати ми можемо виключно погоджені зобов’язання, за якими минули всі передбачені ПКУ строки сплати. Тобто зараховувати суми, за якими граничний строк сплати ще не настав, ми не маємо права.

Слід зауважити, що чекаючи настання такої дати платник податків втрачає можливість оскаржити рішення податківців в частині донарахованих ними сум та ризикує наразитися на застосування до нього інших штрафів та пені в разі їх несплати. Крім того, несплата погоджених грошових зобов’язань дає підстави податківцям вимагати їх сплати через суд, що призведе до додаткових витрат.

Говорячи в даному випадку про податковий борг, маються на увазі й відстрочені та розстрочені податкові борги.

Так, відповідно до п. 100.1 ПКУ розстроченням, відстроченням податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному п. 129.4 ПКУ.

Підставою для розстрочення податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабміном, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків.

Підставою для відстрочення податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабміном, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків.

Іншими словами, відстрочення та розстрочення податкового боргу – це не що інше як погоджене з податківцями подовження строку погашення податкового боргу. Але право на зарахування знову ж таки виникає в момент прострочення його погашення.

Отже, виходячи з наведеного вище, слід стверджувати, що у випадку, коли підприємство має саме податковий борг з ПДВ, а не просто погоджене податкове зобов’язання за попередні звітні (податкові) періоди, і має від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту у звітному періоді, то частину такого від’ємного значення воно має зарахувати в рахунок погашення такого податкового боргу і відобразити дану суму в рядку 20.1 декларації. Разом з цим слід пам’ятати, що використовувати від’ємне значення для зарахування податкового боргу можна лише протягом поточного податкового періоду, тобто використовувати можна лише від’ємну різницю між поточним зобов’язанням та поточним податковим кредитом без урахування від’ємного значення попередніх періодів.

Крім того, усім відома позиція податківців щодо наповнення бюджету виключно за рахунок надходжень від платників та їх вимоги щодо сплати податкових боргів саме коштами, а не шляхом проведення зарахувань.


Станіслав Лаврінчук
аудитор АФ «Є.С.Аудит»

Дата підготовки 27.06.2013


По материалам: ЛИГА:ЗАКОН
Просмотров: 641 | Добавил: Сентябрь | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Вход на сайт
Поиск
Календарь
«  Июль 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Погода
Курс валют
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
Цены на топливо
Статистика

Архив записей
Rambler's Top100
Copyright MyCorp © 2024 |