ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві

1. Чи вважається порушенням умов перебування на другій групі платника ЄП ФОП, яка надала послуги іншій ФО (працівнику ЮО), що перебувала у відрядженні?

Відповідь: Відповідно до пп.2 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1 000 000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої або п’ятої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для таких груп.

При визначенні об’єкта оподаткування податку на прибуток (юридичною особою) враховуються витрати на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, в межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат (абз. перший пп.140.1.7 п.140.1 ст.140 ПКУ).
Зазначені в абз. першому пп.140.1.7 п.140.1 ст.140 ПКУ витрати можуть бути включені до складу витрат платника податку лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

Після повернення з відрядження працівник зобов’язаний надати Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, при цьому головною умовою відшкодування витрат на відрядження є наявність оригіналу документів, що підтверджують вартість таких витрат (квитки, квитанції, чеки, розрахунки тощо).

Враховуючи вищевикладене, якщо фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої групи були надані послуги працівнику юридичної особи під час відрядження і вартість послуг оплачується під час відрядження особисто працівником юридичної особи, то порушення умов перебування у другій групі платника єдиного податку не виникає.

Однак, якщо оплата вартості послуг надходить на рахунок фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку другої групи від юридичної особи, яка не є платником єдиного податку, за найманого працівника, що перебуває у відрядженні, то порушуються умови перебування фізичної особи – підприємця на другій групі платника єдиного податку.

2. Які дії ФОП платника ЄП у разі перевищення обсягу доходу, визначеного для платника ЄП відповідної групи?

Відповідь: Відповідно до п.293.8 ст.293 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ставки, встановлені п.293.3-293.5 с.293 ПКУ, застосовується з урахуванням таких особливостей:
1) платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п.291.4 ст.291 ПКУ, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої або п’ятої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п.291.4 ст.291 ПКУ, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої або п’ятої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

3) платники єдиного податку третьої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п.291.4 ст.291 ПКУ, у наступному податковому (звітному) кварталі за поданою ними заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку п’ятої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Платники єдиного податку п’ятої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п.291.4 ст.291 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов’язані у порядку, встановленому гл.1 р.XIV ПКУ, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.

3. Чи існують обмеження щодо кількості видів діяльності, які зазначаються у реєстрі платників ЄП?

Відповідь: Відповідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані фізичною особою - підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.

Класифікація видів економічної діяльності (далі - КВЕД ДК 009:2010), затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457.

До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема відомості про обрані фізичною особою - підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, на підставі поданої фізичною особою - підприємцем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про обрані фізичною особою - підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності, за умови, що ці види діяльності дають право застосовувати спрощену систему оподаткування. Тобто ПКУ не передбачено обмежень для фізичних осіб - підприємців першої та другої груп щодо кількості видів діяльності, які можуть бути внесені до реєстру платників єдиного податку.

4. Чи має право ФОП-платник ЄП виготовляти та реалізовувати вироби з корисних копалин?

Відповідь: Відповідно до пп.5 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання (фізичні особи - підприємці), які здійснюють видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.

До переліку корисних копалин місцевого значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року N 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» із змінами та доповненнями, належать: сировина для хімічних меліорантів ґрунтів (вапняк, гіпс, гажа, сапропель);
- сировина для будівельного вапна та гіпсу (гіпс, вапняк, крейда);

- сировина піщано-гравійна (пісок);

- сировина цегельно-черепична (суглинок, супісок);

- інші корисні копалини, що не включені до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення.

Отже, фізична особа – підприємець - платник єдиного податку має право здійснювати реалізацію корисних копалин місцевого значення у вигляді сировини, а також виготовляти та реалізовувати вироби з корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, що придбані, зокрема, у суб’єктів господарювання які здійснюють їх видобуток.

5. Чи може ФОП- платник ЄП здійснювати продаж цінних паперів?

Відповідь: Відповідно до пп. 6 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності
у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III ПКУ.

Згідно з част. першою ст. 1 Закону України від 2 липня 2001 року № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансові активи – кошти, цінні папери, боргові зобов’язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів; а фінансова послуга – операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, – і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
Статтею 318 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) суб’єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені ст. 2 ЦКУ.

Зокрема, учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (ст. 2 ЦКУ).
Таким чином, фізична особа – підприємець, яка здійснює операції з цінними паперами в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, не може бути платником єдиного податку.

Якщо фізична особа здійснює операції з власними цінними паперами, то інвестиційний прибуток від здійснення таких операцій оподатковується податком на доходи фізичних осіб на підставі п. 170.2 ст. 170 ПКУ.

Джерело: CHP.COM.UA